Бермудський трикутник
-У тебе очі стали кольору осені. Що відбувається з тобою? - він раптом перервав це мовчання між ними. Доріжка в парку, всипана жовтим листям, зупинила безмовний свій рух їм назустріч.
Розумів: вона знову влізла в якусь «смугу свого подолання«. В яку - знати б. Її мовчання зводило його з розуму, коли ось так, раптом, закривала від нього свою «зону доступу». Мовчала. А він не міг здогадатися про причини ... Тоді навіть поруч з ним була далекою, наодинці зі своїми сумними думками. Неначе занедужувала, але ніякої турботи прийняти не хотіла. Не раз говорив їй і раніше: «Скажи мені, що ти хочеш, що тобі подобається, чого бажаєш - я все зроблю, дістану, розіб'юся в дошку ... Накажи, попроси, побажай, тільки не мовчи ...»
Дихання її ставало відчуженим. У такі хвилини він переставав чути пульс її думок. Рука мимоволі торкнулася її плеча. Привернув звично до себе, заглянув в очі. Злякався. Вони уважно вдивлялися, як ніби вивчали його обличчя, намагаючись розгледіти в його погляді відповідь на безмовні свої питання. Пауза затягувалася, стаючи майже театральною. Осінній лист, відірвавшись від гілки, кружляв у повітрі. Вона проводжала його поглядом, переключивши увагу. Начебто для неї значення мала траєкторія його падіння.
- Пам'ятаєш, одного разу ти сказав, як боїшся мені брехати, як ... - вона зітхнула нечутно, знову замовкла - не лукав, що не перестав цього боятися ... Інакше все не варто навіть цього впалого листочка. Пам'ятаєш, у школі зачаровувала нас загадка бермудського трикутника? Проклята його таємниця - в ньому люди зникають. Ось і у тебе ... трикутник. Ти боїшся собі в цьому зізнатися. А третій там завжди зайвий, піти має.І я засудила себе ... до зникнення. Брехні не переношу, алергія на неї, розумієш?
Йому здалося - змістилися земля під ногами. Хтозна як було їй, як здогадалася вона, як могла відчувати його самодертя між ними ... двома. Як? Порив вітру підняв впавший лист, змішав його з іншими, і він став невиразним, як багато, як все.
Вона йшла, рятуючи його від падіння, від обману, звільняючи від загадок цього трикутника, щоб ніколи не стати йому всього лише листком полеглим, втраченим нею цієї осені ..
ID:
771836
Рубрика: Проза
дата надходження: 17.01.2018 13:48:53
© дата внесення змiн: 18.01.2018 14:19:10
автор: Калиновий
Вкажіть причину вашої скарги
|
Дiйсно, життя - загадкова така рiч, передбачити неможливо, яким боком воно повернеться. 
