Я втопився у твоїх очах,
Заблукав десь у мріях про тебе,
Не знаходжу розради в словах,
Бути поруч – нестримна потреба.
Народився раптово страх,
Що у світі мільярдів очей,
Десь у своїх низинних світах
Не обійму я рідних плечей …
Ти під куполом. Дивлюсь. Боюсь.
Наліталась. Стоїш. Я сміюсь.
Ось ти знову летиш. Вже лице твоє поруч. Цілуєш.
Ти слова мої зовсім не чуєш.
Завтра ти полетиш не одна.
Я тебе вже саму не пускаю.
Натягнулась струною душа.
Поруч я. Дуже міцно тримаю.
Обриваються кільця. Спішиш.
Ти летиш. Хоч здається, що спиш.
Я міцний. Я сильний. Я впіймаю.
Упіймав. Я вже поруч літаю…
Завтра я виступаю один.
В нас з тобою вже син підростає.
Друг мене не впіймав, *** син …
І майбутнє потрохи щезає …
Я лечу. Погляд мій у пітьмі
Бачить світло небесного цирку.
Тільки двоє побачили в сні,
Як гімнаст не впіймав свою зірку …
