Від клопоту домашнього втомившись,
Свій почина щоденний ритуал –
Замерзлі ноги шалею прикривши,
Сіда дивитись новий серіал.
Пережива до сліз за героїню,
Коли вона потрапить у біду
І все повторює їй пошепки невпинно:
– Перетерпи, все буде до ладу...
Негідників у тому серіалі
Кляне, буває, на чім світ стоїть:
–А щоб ви, кляті, ранку не діждали,
Щоб вам добра ніколи не нажить!
І радісно всміхається бабуся,
Коли добро перемагає зло,
Немов Господь на неї зоглянувся
І свято в її хату увійшло.
І забува вона про холод в хаті,
Бо вже нема за газ чим заплатить,
А ще ж картоплю треба купувати,
Щоб хоч би супчик із пшоном зварить.
Нема від кого помочі чекати -
Уся рідня померда вже давно
Лиш телевізор - вся її розрада,
Бо кожен день показує кіно.
Аби окріп у грілку їй налити,
Чекає доки чайник закипить,
Свої шоб ноги в ліжку відігріти
Й до серіалу нового дожить.
Ваша правда, як це сумно..., ні не за серіал, а за решту... 
