На тілі і душі я залікую кожен шрам,
у спеку свіжим вітром я повію,
не дам тебе торкнутися тривожним спогадам і снам,
усю печаль і смуток я розвію.
З тобою поруч, любий, хоч і за спиною,
і злим кілометрам нас не розлучить.
Мене згадай, як серце зайняте журбою,
згадай, коли захочеш радість розділить.
Тобі обітниць завчених я не давала,
тих, які читають в ЗАГСІ з папірця.
Ти сам відчув, відчув усе,про що мовчала,
Ти знаєш все чого я тихо прошу у Творця...
