Вмирає стомлена любов
Останній подих, скляні очі
Тебе ще раз побачить хочу
Але один страждаю знов.
Весь час твій образ як мара
Куди не глянь - ця тінь усюди
Вона мене безжально губить
Як тітка з косою стара.
Пробач мою горячу кров
Пробач, що вивернув всю душу
Та я давно сказати мушу
Про те, що серце крає знов.
Ти стала близькою мені
Ріднішою за батька й матір
Я все віддам, піду жебрачить
Тільки приходь, хоча б ввісні
Хотів би завжди бути поряд
Щоб бачить сонне личко зранку
І пити каву на світанку
Та інша мені дана доля.
12.04.2018
