Обійми мене мій вітре синьоокий,
Притулись вустами до чола,
Не томи мені не вічний спокій,
І скажи одвічні ті слова.
Як моя рука в твоїх долонях,
Моє серце щастям завмирає,
Признаюся, я в твоїм полоні,
І душа як скрипка ніжно грає.
Тихий вітре, теплий мій соколЕ,
Бачиш, як спокійно цій траві,
Розстелилась як зелене море,
Море тихе у моїй душі.
Поцілуй мене мій вітре синьоокий,
Тихим шепотом пролий любов,
Затоми нерівний спокій,
Я чекатиму у снах на тебе знов.
