Ці слова до пісні присвячую всім матерям...
На жаль їх сини загинули на війні.
Проводжала мати, сина на війноньку,
Та й на мужні груди, клала голівоньку,
Сину мій рідненький, миле соколятко,
Нащо йдеш, синочку, моє янголятко.
Та втримать не можу, плаче Україна,
Земля - ненька стогне, у журбі калина,
Й не одна дівчина, стала вже вдовиця,
Життя у скорботі, виє, як вовчиця.
Проводжала мати, сина на війноньку,
Та й просила Бога, то ж за кровиноньку,
За свою рідненьку, за щастячко в полі,
Щоб жилось усім нам, мирно та й на волі.
Щоб сонце всміхалось, душа не боліла,
А наша сторонка, вся барвінком цвіла,
Та щоб повернувся, живий і здоровий,
Щоби стіл накрила… раденька, святковий.
Проводжала сина та й його просила,
Хоч текли сльозини, стримати несила,
Прожени тих клятих, ворогів пихатих,
Нащо їм ті землі, нащо йшли до хати?
Не гостем із хлібом, а із автоматом,
А ти, колись нечисть, називався братом,
Завмирало серце, від такої зради,
Скажи мені Боже, де шукати правди?
Проводжала сина й сонечко за обрій,
Ховалось проміння й материнський спокій,
Розгулявся вітер, ніс хмари сльозливі,
Ой, синочку любий, чи й будем щасливі?
Полинові сльози…. личенько вмивали,
Завмирало серце... птахи не співали,
Пішов відчайдушний, синок на війноньку,
Під хустку ховала сиву голівоньку.
09.08.2018р
ID:
802544
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 09.08.2018 13:58:44
© дата внесення змiн: 15.09.2024 20:16:01
автор: Ніна Незламна
Вкажіть причину вашої скарги
|
,,для українських матерів нема синів чужих"
