Бувають складності, в житті завжди не просто
І відстань також заважає жити нам,
Ножем ще душу розрізає, друже, гостро,
Лиш не здавайся, не забудь про мене там.
Мені приємно, що мені телефонуєш,
Що пам'ятаєш і сумуєш увесь час,
Ти нашу дружбу, мабуть, як і я цінуєш
Та усе те, що досі поєднало нас.
Ще лише трішки залишилось потерпіти,
Думками поруч я з тобою кожний день,
Якби ще крила й ними змогу прилетіти
Була б вже там, та неможливо це лишень.
Усе взаємно, мені теж тебе бракує,
При зустрічі ми надолужимо все ж час,
Ти пам'ятай тут за тобою хтось сумує ,
Тож повертайся, милий друже, вже до нас.
