Життя ретельно спалює мости
Які дарма ми намагаємось звести
І в цій буденній круговерті
Ніхто крім нас, не зможе нам допомогти.
Ми ображаємось на все і всіх
На незнайомих, рідних і чужих
Тим часом правду зариваємо у бруд
Заради принципів своїх дурних
Щоб було більше миру прагнемо війни
Заради волі додаєм іще стіни
Створіння дивні ці незрозумілі "ми"
Нам завжди заважають хтось "вони"
Нам взяти б нас за... лише за чуби
І не розкатуючи нижньої губи
Одним ударом рабські вичавить табу
Та завжди є у нас якесь "якби"...
