Коли зорі зійдуть в ряд
І вже не буде НАС,
Я хочу мати спогад,
Який грітиме мене по ночах.
Надішли мені лист,
Який я буду читати
Перед сном у сутінках
У своїй кімнаті.
Я знала, що так буде,
Вже давно,
Ще коли вперше вдарило серце
Під моїм ребром.
Коли заглянула в очі твої,
Я побачила іскри яскраві.
Тоді готова була йти в невідомі краї
І палати в нашому вогні.
Та тепер розходяться наші шляхи
І прийдеться палити мости,
Слова прощання сказати
І сльози на щоках витирати.
Пам'ятатиму найкращі моменти,
Кожне слово, яке ти встиг сказати,
Сторінки книг, які ми перегортали
І все, про що ми мовчали.
Ті самі вітри й небеса лишились,
Лиш мрія наша не здійснилась.
Та знаю, що надішлеш мені лист
І, читаючи його, я загорнуся в наш фліс.
До сьогодні я його не випрала
Й тобі не повернула.
Він пропитаний твоїми духами
І спогадами, які ми порозливали.
