Сьогодні у нас третій рік.
А я ще ніякий від тих пір..
Думав: ми побачимо світ.
Та досі шукаю шляхи наших зір.
Одного разу назавжди втратив тебе.
А з тобою і всі думки, і майбутні замисли.
Ти була у мене поміж ребер, біля серця..
Тепер там залишилися зарослі.
У мене без тебе тепер усе неможливе:
буденні дні і ніяких новин.
Сняться сни, коли ми були щасливі,
твій сміх і запах найкращих хвилин.
Ти сміялася із моїх недотепних жартів.
Я тримав у руках твої холодні долоні.
Восени ми з тобою гуляли по парку,
там ти збирала кольорові листки кленові.
Ти любила удвічі великі светри
і моя футболка на тобі сиділа шикарно.
Ми пили чай у холодні зимові вечори.
І, пам'ятаю, як книги читали до ранку.
Я прагнув бути з тобою,
невидима сила тягнула мене до тебе.
Ти назавжди залишишся зі мною.
Я скучив. Як шкода, що ти на небі..
