Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Дружня рука: А хто мені сказати має право, який я маю Львів любити?! - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Дружня рука відповів на коментар Катерина Собова, 05.01.2019 - 11:33
дякую ... хто його зна, що є тим локальним патріотизмом насправді ... але робити на всьому гроші - навряд чи ...
Дружня рука відповів на коментар Володимир Кепич, 05.01.2019 - 11:32
не зовсім зрозумів, що ви маєте на увазі ... якщо про Криївку, то це на жаль не Львів ... використана ідея для демонстрації імітації пам'яті ... якщо про те, що ховається від туриста, що бігає за голосним та блискучим, то тоді я з вами згоден ... колись у місті було чудове кафе з безліччю годинників ... може я перебільшую, але нанесення надмірних прикрас на обличчя не міняє обличчя, не робить його кращим ... буває, що за ними й не побачиш, що там під ними ...
Володимир Кепич відповів на коментар Дружня рука, 05.01.2019 - 12:45
криївку не дай Божея про захований справжній Львів Волинянка, 04.01.2019 - 21:52
Дуже гарно написано. І видно, що Вам дійсно болить засилля туризму. З Вами разом відчула красу маленьких, захованих від туристів, старих вуличок.Дуже люблю Львів. Ось такий, справжній Дружня рука відповів на коментар Волинянка, 04.01.2019 - 21:55
ой тільки не засилля туризму ... туристи є різні ... іноді вони саме додають колориту міста ... біда в тому, що ресторанно-клубний туризм - це не побачити справжнє місто, а просто дешевше порозважатися ... і мені це не до душі
Sin el mar, 04.01.2019 - 21:44
Ох, як гарно про Львів! В моїй уяві постали старовинні будиночки, освітлені місячним сяйвом... Шкода́, що я ніколи не була у Львові, дуже хочеться побачити це місто. Дружня рука відповів на коментар Sin el mar, 04.01.2019 - 21:52
є два міста ... одне "сучасне", що блищить і кричить ... а є місто, де треба високо задирати голову, іноді болісно зітхаючи, проходячи повз чергову не збережену будівлю, на чиєму місці раптом виростає мавзолей чи щось схоже на нього ... і того міста все менше і менше ... архітектори скрегочуть зубами (ясно, що не всі), поети виголошують жорсткі промови, а більшість просто мовчить ... дякую
|
|
|