Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Григорівна: Ніна! Ніна… - ВІРШ

logo
Людмила Григорівна: Ніна! Ніна… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Ніна! Ніна…

		

	Свіжий, вже теплий, вітерець доносив духмяні запахи палаючої торішньої трави. Люди вивільняли від неї свої городи перед тим, як засадити їх картоплею, буряками, гарбузами та іншими овочами. В голодні повоєнні часи людям кожної весни виділяли городи в полі, недалеко від міста, щоб виростили овочі, щоб легше було виживати.
	Вогнище палало на дорозі, весело потріскуючи і розвішуючи в повітрі легенькі сизуваті дими. Ми, діти, стояли навкруг нього і зачаровано дивилися на вогонь, що ніби жива істота, чмихав димом, дихав, стрибав з травинки на травинку, затухав в одному місці високої купи, вижидав, причаївшись, і раптом стрімко спалахував десь поряд. Старші діти підправляли його довгими лозинами, підкидали свіжі порції сухої трави, а ми, малеча, мовчки милувалися полум'ям. Я у свої чотири рочки таке диво бачила вперше.
	Неподалік сіріла голим прозорим віттям лісосмуга, і старші хлопці, порадившись, побігли туди за сухим листям, покидавши свої лозини. Я підняла одну з них і почала ворушити вже ледь живе вогнище. Це так мене захопило, що нічого навкруг не помічала. Раптом почула голосні крики:
	- Ніна! Ніна! - кричали люди і бігли врізнобіч від хлопчика, що, ідучи із лісосмуги, тримав у руках якусь чудернацьку штуковину.
	- Кого вони кличуть? - здивувалася я. - Яку Ніну?
	А до мене вже підбігла мама, підхопила на руки, притиснула  до себе,  і  з  острахом дивилася  на татка, який тихенько підходив до хлопчика і лагідно умовляв:
	- Не бійся. Не кидай. Не кидай. Дай мені. Обережно. Обережно...
	Але малому не хотілося віддавати чужому дядькові цікаву іграшку, щойно знайдену під купою сухого листя. І він чимдуж побіг назад, у лісосмугу. Тато біг слідом, і я чула:
	- Обережно! Це Ніна! Поклади на землю! Обережно!
	Раптом хлопчик через щось перечепився, штуковина відлетіла вбік, а він, наче птах, розкинувши руки, пролетів декілька кроків, і впав на землю вниз обличчям. І тут щось блиснуло і вибухнуло, піднявши в повітря стовп куряви.
	Я і не зчулася, як опинилася на землі, під мамою, що прикрила мене собою. Перелякано мовчала, чуючи крики, схвильовані вигуки, плач. Але я була маленька, і не розуміла, що відбувається.
	На щастя, хлопчик залишився живий, але без ока, і без лівої руки.
	Такі “іграшки” “діти війни” часто знаходили в лісах, на полях, навіть на своїх горо'дах. В школі зі мною навчалися чимало травмованих дітей, тих, кому поталанило залишитися живими.
	Не відразу, пізніше, я зрозуміла, що люди кричали:
	- Міна! Міна!!!
					

ID:  821329
Рубрика: Проза
дата надходження: 14.01.2019 12:18:34
© дата внесення змiн: 14.01.2019 12:18:34
автор: Людмила Григорівна

Мені подобається 3 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Наталка Полтавко, Катерина Собова
Прочитаний усіма відвідувачами (868)
В тому числі авторами сайту (10) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Катерина Собова, 14.01.2019 - 13:16
12 12 12 Нашим дітям потрібно більше розповідати про повоєнне дитинство і наслідки війни.Дуже цінний матеріал для виховних годин, чудова проза!
 
Людмила Григорівна відповів на коментар Катерина Собова, 14.01.2019 - 13:29
Щиро дякую.
З повагою,
16
 
геометрія, 14.01.2019 - 12:42
Хоч і боляче,але ж і гарно Ви,Людмило,описали таку відому і мені ситуацію,- коли наш найкращий, трохи старший від нас з братом сусід Василько, ще з двома такими ж як і він відчайдухами,зірвались на міні у ті далекі післявоєнні роки, всі троє загинули... 12 42 17 31 flo26
 
Ulcus, 14.01.2019 - 12:32
гарне оповідання, Людмило Григорівно. для дуже широкої аудиторії. йдеться про минуле століття, але, на жаль, нині набуло актуальності.
 
Людмила Григорівна відповів на коментар Ulcus, 14.01.2019 - 12:38
Щиро дякую. В мене є збірочка прози "Мамо, я татка знайшов" (укр.і рос.), написана 2012 року. Це оповіданнячко звідти. Дуже радію з Вашої оцінки, бо дійсно, сучасні події не менш жахливі, і, на жаль, набагато сумніші.
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: