Ох, якщо б ти встав, Тарасе,
Й глянув як з Вкраїни
Знов панки здирають ласо
Останню свитину,
Як прокляті з ворогами
Життями торгують,
Материнськими сльозами
Свободу купують.
Душі грішнії прикрили
Гаслами святими,
До твоєї пруть могили
Серцями черствими
Й кладуть квіти із словами
Блудної любові
Ще й злодійськими руками,
По лікті у крові.
От, якби ти встав. Кобзарю,
Згуртував нас словом
І змели б цих яничарів,
Як з хліба полову.
Й збудували б , як казав ти,
Щасливу Вкраїну,
Де б світило сонце правди,
По - справжньому вільну.
11.3.2019.
