Мій травень одцвів,
Відшумів загадковими зливами,
Втомилася ніч цілувати холодні стежки,
Жасминовий рай в них розлігся пахучими дивами,
Вплелися ромашки у трави - чудні мотузки.
Їм сниться розмай і тепло рудуватого сонця,
Їх лиця торкають засмаглі, солодкі вітри,
Їх горне лелека до рідного, серцю, віконця,
Гримаси, цілують їм світло- рожеві зірки.
Цвітуть набубнявілі груди в землі - породіллі,
Колиску гойдають їй щемно дзвінкі солов’ї,
Обнявшись у співі, спочити присіли на гіллі...
О літечко - літо! Сміються веселки твоЇ.
Мій травень одцвів,
В нім весна положилася спати,
Де жайвір у небі віщує те, літнє, тепло,
Там сон їй обніме - мале немовлятко та мати,
Присниться у ньому, і грішне, і світле добро.
Мій травень одцвів...
(С) Леся Утриско
