Батько милий, батько любий,
Гляньте у віконце,
Посміхнеться ніжно-ніжно,
Навіть в холод сонце.
Ви для нас також Світило,
Що веде в любові,
Ваше серце завжди щире,
Затишно в розмові.
Мало слів ми Вам сказали,
Мало уклонились,
Ви завжди весь світ тримали,
Богові молились,
Ми прийдемо в рідну хату,
Ви нас обіймете,
А тепла від Вас багато,
Ви нас бережете.
Ми із Вами завжди діти,
Тридцять нам чи сорок,
Добре разом всім сидіти,
В середу й вівторок,
Скажем ще раз: «Ви – чудові»
«Ви – прекрасний батько!»
Хай життя іде в любові,
І для нас це щастя!
І другому батькові)))))
Таточко, ріднесенький,
Ви для нас опора,
Встанете ранесенько,
Хоч втомились вчора,
Сердечко застелите,
Прямо нам під ніжки,
Віру ще й поселите,
З щастя всі доріжки.
Ми до Вас приходимо,
В батьківську оселю,
Тут любов примножимо,
Сядем за вечерю,
У біді розрадите,
Разом порадієм,
Вічно щось порадите,
І тепло лелієм.
Ми для Вас всі діточки,
Хоч вже є онуки,
Наче в верби гілочки,
Ми тримаєм руки,
Ви могутнім стовбуром,
Стали для сім’ї,
Доки є Ви з мамою,
І щасливі ми.
Татам, чомусь, завжди найменше випадає теплих слів і важка ноша. Не кожен вміє бути батьком (як і мами не всі), але і ми часом не вміємо бути дітьми.... дякую
Так, дякую))))цього року діточки також підготували дарунок таткові. Намалювали кожна по малюнку, а ми це перенесемо на футболочку) така собі практична відкритка від дітей))))
Так, западенка)))) львівяночка))))) батьки у нас завжди на Ви)))) в дитинстві я ще й навмисне вигадувала ще б це таткові з мамою сказати, щоб про звучало ВИ))))дякую)