Заховалась доля між туманами,
Вітер крутить яблуневий цвіт.
Моє серце все покрите ранами,
Як в мені почався твій політ.
По стежині ми ходили босими,
Рахували зорі в небесах.
А під ранок любувались росами,
Як Ассоль, що стріла паруса.
Я сюди приходжу завжди веснами,
Бо тоді тут затишно мені.
Напиваюсь згадками чудесними,
Що були у схованій весні.
Коли сад розквітне знову веснами,
Зорі б рахувати у саду.
Миті ті зовемо ми чудесними,
Із-за них сюди весною йду.
