Розмаїттям цвіту ваблять очі
Айстри в вересневому садку.
Синьоокі - люблять тихі ночі,
Білі - денну пісеньку дзвінку.
Жовті - посміхаються від рання,
Ловлять кожен промінь золотий.
Ніжать теплоту і ждуть смеркання
Коли ж вийде місяць молодий.
Ось іще – очам для милування
Сотні голочок, як в їжачків,
Це рожеві вітру шлють вітання,
Ненароком будять павучків.
А червоні тішаться собою
(Пелюстки рівнЕнькі у плісе).
Всі джмелі летять до них юрбою
Кожен краплю меду їм несе.
Ось такий парад із квітів маю.
Гріють душу ніжні квіточки.
З кожною із них я розмовляю
Сонцем наповняючи роки.
КРАСА! Чудова лірика! 
