Послухай, доле, як кричить душа,
Ніхто не хоче крику цього чути.
Коханий лиш один її стрічав,
Але чомусь і він давно забутий.
Прийди, коханий, вилікуй мене,
Хоч молоді літа вже пролетіли.
Нехай кохання душу не мине,
А серце буде довго стукотіти.
І знай, коханий, я тебе люблю,
Моя любов хай в серці відізветься.
Інакше долю я свою згублю,
Вона мов нитка у мені порветься.
Як буде так – воскресну я в житті
І ти спасеш мою жіночу долю.
Нам більш ніхто не стане на путі,
Не завдавай мені, коханий, болю!
Прийди, коханий, вилікуй мене,
Хоч молоді літа вже пролетіли.
Нехай кохання душу не мине,
А серце буде довго стукотіти.
І знай, коханий, я тебе люблю,
Моя любов хай в серці відізветься.
Інакше долю я свою згублю,
Вона мов нитка у мені порветься.
Щось потягнуло на сумне... і вас і мене... Та інколи і таке хочеться написати, тому що воно є у житті і дуже часто!!! Дуже гарно висвітлили жіночу душу Віталію!!! Супер!!!
Відчувається почерк Майстра.
Так передати жіночу душу, почуття і переживання
не кожен зміг би. БРАВО!!!
Знімаю капелюх перед Вашим талантом.
Просто неперевершено!
