Ці маки на вустах малюють зорі,
І волошки у косах мерегтять,
І відчуття - кораблики у морі,
І всі слова... несказані, болять.
Ця мить життя - єдина й одкровенна,
І це кохання - в небі вільний птах,
І ці стежки у сповіді буденній,
І світлі очі - небо у сльозах.
І все мине - життя одвічний потяг,
І все згорить - за обрієм печаль,
І лиш любов одягне чудний одяг,
І вітер понесе у світлу даль.
Де всі слова, несказані, зболіли,
Де світлі очі - небо у сльозах,
Де мить життя - птахи, що відлетіли,
Лишень кохання - маки на вустах...
(С) Леся Утриско
Ця поезія кохання - немов порив в височінь, до сонця,неба та рідної землі 
