За обрій твій погляд біжить, не спиняючись,
У мандрах загублений, хоче втекти
Від тебе, від світу. Не озирається,
Знає, що поруч завжди будеш ти.
У пошуках слів, забутих пророками,
Ходять землею сухі бур’яни.
Стежать уважно за вашими кроками,
Знають – недовго іти до весни.
Щастя в очах проростає кульбабами,
Сонячні пасма лоскочуть траву.
Світ вибухає яскравими фарбами,
Бачить і досі сни наяву.
