***
Погасне зірка на нічному видноколі,
Засяє метеором і згорить.
Залишиться в твоїх очах як сполох
Її коротка й неповторна мить.
І буде ніч - тривожна і німотна
Й безмежна тиша в вухах задзвенить,
І самота безжальна і холодна
Пекучим болем в грудях защемить.
І ти залишишся один посеред болю,
Й не буде поруч дружньої руки
І спогади незримою юрбою
Тобі розірвуть душу на шматки.
І заблукаєш у минулім і забутім,
В полоні втрачених надій і сподівань,
Де вже нічого не змінити й не вернути,
на цвинтарі похованих бажань.
…Та прийде день і з ним нові тривоги,
Промінчик сонця з вдячністю злови.
І помолись. І не чекай нічого.
І вранішню росу благослови.
***
бентежно життєво
