Цей вірш мені надісланий Богом,
я нічого змінювати і коректувати не буду.
Я ледь встиг його записати… А Ви судіть.
Якщо серце гаряче і дітки маленькі,
Коли хочеться жити – є де і є з ким.
Пам’ятай хоч часами про тата і неньку,
А то може і ти станеш дітям чужим.
Будь творцем при житті, знай межі заборону,
Міряй довгу дорогу, якщо кладки нема.
І молися тоді, як побачиш ікону,
Бо завжди за життям спішить в гості зима.
Шкодуй лише тоді, коли серце у смутку
І причиною цьому твоя тінь, що на склі.
Зі всіх квітів землі бережи незабудку,
Ти знайдеш свій едем на цій грішній землі.
Роздивися кругом… Скільки всього довкола…
Одні рвуться до влади, прагнуть бути в сідлі.
Знай життя на землі – незакінчена школа,
Ти науку продовжиш десь на іншій «землі».
Будь ким є і не зраджуй інтересів ніколи,
Пам’ятай, що життя нам прожити дано.
Бережи врожаї, їх вирощуй на полі,
Коли друзі є поруч, пий лиш з ними вино.
Коли другові важко, то надай допомогу,
Бережи своє серце завжди в доброті.
Ворогів не пусти на дорогу додому,
Бійся дурнів найбільше у своєму житті.
