Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: А Я ШЕВЧЕНКА ЗНОВ ЧИТАЮ… - ВІРШ

logo
геометрія: А  Я  ШЕВЧЕНКА  ЗНОВ  ЧИТАЮ… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

А Я ШЕВЧЕНКА ЗНОВ ЧИТАЮ…

                        А я Шевченка знов читаю, 
                        На корнавірус не зважаю...
                        Дивуюсь дивам і печалям,-
                        Неначе ще тоді Тарас,-
                        Писав для нас, писав про нас...
                        Ну ви подумайте самі,
                        Це зрозуміло вже мені:
                       "У нашім раї на землі
                        Нічого кращого немає,
                        Як тая мати молодая,
                        З своїм дитяточком малим..."
                        Це все ж про нас писав Тарас,
                        Про наш теперішній вже час,
                        Бо ж і для нас у цьому світі,
                        Своє дитя найкраще в світі...
                        Отож читаю я і далі:
                       "Щасливая! Літа минають,
                        Потроху діти виростають,
                        І виросли, і розійшлись,-
                        На заробітки в москалі..."
                        А нині люди за кордони,
                        Їдуть на заробітки знову,
                        А діточок й батьків лишають,
                        І знову журяться й страждають...
                        Читаю я Тараса далі:
                       "А ти осталася, небого,
                        І не осталося нікого,                
                        З тобою дома. Наготи
                        Старої нічим одягти,
                        І витопить зимою хату,
                        А ти нездужаєш і встати,
                        Щоб хоч огонь той розвести..."
                        Писав рядки оці  Тарас,
                        Мені здається теж про нас...
                        Ну може не про всіх, звичайно,-
                        Про мене точно й натурально,
                        А може все таки й про вас,
                        Як не про вас, то про наш час:
                       "В холодній молиться оселі,
                        За їх, за діточок своїх..."
                        Усе оце писав Тарас,
                        170 літ тому назад...
                        Невже за довгі ці роки,
                        Ми не змінилися таки?..
                        Та і не тільки ми, суспільство,
                        Топчимось все на тім же місці...
                        І живемо за тим же часом,
                        І як тоді журимось, плачем,
                        Бува нічого вже й не бачим,
                        Тими ж законами кріпосними,
                        Як же це людство допустило...
                        Адже тепер навкруг прогрес,
                        І літаки, і космос теж,
                        Вершин досягла медицина,
                        Стала поважною людина...
                        Й мені ніяк не зрозуміло,
                        В мене аж тіло затремтіло,-
                        Цей корновіруса прихід,
                        Чом передбачити ніхто не зміг...
                        А як прийшло до нас це лихо,
                        Усе завмерло й стало тихо,
                        Не зрозумію я ніяк,
                        А  людям вижити то як?..
                        Про це не скаже нам ніхто,-
                        Ні президент, ні медицина,
                        Бо і вона майже безсила...
                        Як допустить таке могли,
                        Мені усе ж не зрозуміло...
                        Може тому, що я стара,
                        І втратила не розум я, а крила,
                        Бо ж працювала що є сили...
                        Отож прошу всіх читачів,
                        Щоб пояснить хтось з них зумів,
                        І написав усе уміло,
                        Щоб усі люди зрозуміли,
                        І зрозумію тоді й я,
                        Й подякувати я зумію,
                        Бо все ж писати ніби вмію...
                        І знов Шевченка я читаю,
                        Й на "вус" собі дещо мотаю...
                        Те що писав він розумію,
                        Хоч так писать як він не вмію...
                        Та буду знов його читати,
                        Вчитися в нього й працювати...
                        І я сьогодні закликаю:
                      - Читайте й ви, як я читаю...
                        В Шевченка є чому повчитись,
                        Хоч, звісно, є чим й пожуритись...
                        Нині ж  сидять усі вже дома,
                        Шевченка істина відома,
                        Його поезія чудова,-
                        Додасть наснаги і тепла,
                        Й потяг до радості й добра...
                        А той хто радість відчуває,-
                        За себе й ближнього подбає,
                        Чи й допоможе у біді,
                        Повірте, людоньки, мені...
                        Відійде вірус в небуття,
                        І буде все в нас до пуття...
                        Отож я може й повторюся,
                        Жить і писать в Тараса вчуся,
                        Може це в когось визме й сміх,
                        Та вчитись то ж завжди не гріх...
                        І я учуся, й буду вчитись,
                        І Богу теж буду молитись,
                        І за онуків, й за дітей,
                        За себе, звісно, й за людей!..
                       
 
  
 

ID:  869489
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 26.03.2020 17:29:49
© дата внесення змiн: 26.03.2020 17:29:49
автор: геометрія

Мені подобається 5 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (374)
В тому числі авторами сайту (17) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Ніна Незламна, 27.03.2020 - 11:15
12 12 16 Дуже гарна віршована розповідь! 021 Вчимося,всі знають в цьому нема гріха...Тому й читаємо ,плекаємо його творіння.
шануйтеся! Удачі Вам! friends give_rose give_rose give_rose 22 22 21 shr shr
 
геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 27.03.2020 - 17:14
Дякую,Ніно! Може щось і не так я написала, та я ж під враженням епкспромтом все писала,чогось спішила і зупинятись не хотіла... 16 16 17 girl_sigh 42 43 ros
 
Гарно Валю описали реалії життя! 12 16 give_rose icon_flower hi icon_flower shr 019 22 22 21 21 21
 
геометрія відповів на коментар Тетяна Горобець (MERSEDES), 27.03.2020 - 17:09
Дякую,Танюшо! Сама не знаю чому захотілось читать Шевченка,а тут щей цей його вірш : "У нашім раї на землі" співзвучний і з моєю долею, та й інших жінок теж, то ото мене й понесло та так,що й спинитися не хотілось... 16 16 17 flirt 42 43 love17
 
Ольга Калина, 27.03.2020 - 06:12
12 12 12 Говорять, що цей короновірус ще Ванга передбачила. give_rose
 
геометрія відповів на коментар Ольга Калина, 27.03.2020 - 17:02
Дякую,Олю! То чому ж тоді сиділи і нічого не робили, щоб захитити всіх людей, та й ліки за цей час могли знайти і не було б ції біди... 16 16 17 smile flirt ros
 
Ольга Калина відповів на коментар геометрія, 31.03.2020 - 10:34
Як чому?! Бо нікому це не потрібно.. Ті що нижче, то їх це "не стосується", а ті що вище, то не мали часу: набивали свої кишені. Та і зараз, як виявилось, ніхто і пальцем поворохнути не хочу. Спасати потопаючих - справа самих потопаючих, на жаль.. fright cry 17
 
геометрія відповів на коментар Ольга Калина, 31.03.2020 - 13:56
На жаль так воно і є,Олю! Обіцяють багато, а в результаті одні нулі; виживайте як умієте самі... smile 17 flirt 17 22 23
 
Galkka2, 26.03.2020 - 23:32
12 вчимось разом apple
 
геометрія відповів на коментар Galkka2, 27.03.2020 - 16:58
Дякую!Нехай буде й так, тим більш нині є в нас час... 16 girl_sigh curtsey smile ros
 
Зелений Гай, 26.03.2020 - 21:55
Тарасом все написане до нас... wink
 
геометрія відповів на коментар Зелений Гай, 26.03.2020 - 22:08
Дякую!Нині читати є час, і аналізувати, й свої думки й мрії мати... 16 16 girl_sigh scenic ghmm ros
 
Чайківчанка, 26.03.2020 - 21:40
give_rose hi СЛАВА ВЕЛИКОМУ КОБЗАРЮ!
 
геометрія відповів на коментар Чайківчанка, 26.03.2020 - 22:06
Дякую,Марійко!Отож то й читаю КОБЗАРЯ!.. 16 16 scenic girl_sigh ros
 
Валерій, 26.03.2020 - 18:37
Спасибі карантину! Є час подумати, почитати Шевченка, побути з родиною, відчути, які ми слабкі перед природою, яку самі ж і занапастили. Можливо Бог дає нам можливість зрозуміти, що живемо неправильно, потрібно любити планету і служити Богу і людям!. 16 22 give_rose
 
геометрія відповів на коментар Валерій, 26.03.2020 - 22:05
Дякую,Валерію!Як у палки два кінці, так і карантину: на жаль у цей час не лише можем читать і писать, а й хворіти, і терпіти, а декому сумувати, а то й голодувати... 16 smile curtsey scenic writer ghmm ros
 
Катерина Собова, 26.03.2020 - 18:00
12 12 12 12 12 12
 
геометрія відповів на коментар Катерина Собова, 26.03.2020 - 22:00
Дякую,Катюшо!Люблю читати і писати, а ще люблю й фантазувати... 16 16 girl_sigh scenic writer cup ros
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: