Один нам розумник колись так сказав:
"Вчився манерам я в свого кота."
Коти - вони знають, коли треба йти,
І в гостях сидіти не будуть завжди.
В кота - купа справ: і великих й дрібних,
ЧасУ марнувати він зовсім не звик.
Кіт делікатний і в гОстях, і вдома,
Знає де стати і сісти потОму.
Як їжу понюхати спершу ніж їсти,
Не доїдати десь залишки кислі,
Якщо смакуватиме - то язичком,
Мов в королеви п'є чай з молочком.
Як умиватись й дивитись за шкірой,
До гігієни ма хист особливий!
ПридІлить дость чАсу на те, щоб помитись,
Невтомно працює, щоб причепуритись.
Якщо буде видно брудного кота,
Знайте, що хвора істота ота.
Та знають коти як себе лікувати:
Голодувати й травички шукати.
Вміють зарядку робити щодня,
Або спати солодко цілих півдня,
Щоб сили й майстерність свої вберегти:
В бійкАх й полюванні перемогти.
Кіт зневажає традицій доктрини,
Його не цікавлять реклами й вітрини,
Має свій погляд на безліч питань,
Та ви не почуєте зайвих нявчань!
Що тиша - то золото, знає завжди,
Він спокій й секрети уміє блюсти.
Кіт не потерпить знущань й зазіхань,
Ні жодних цілунків, ані кепкувань.
Якщо ви не милі - крутне він хвостом,
Й за мить кицька зникне як привид-фантом.
Бо головне втямив котик собі:
Повагу до себе слід найдужч берегти!
