Самозакоханий і підлий ти царьок!
Терпіння чашу ти налив по вінця.
І рідний український мій народ,
Вогнем війни ти знищуєш, убивця.
На крові ти справляєш свій банкет,
Рабів імперію побудувати мрієш.
Сусіду в спину ти встромив багнет,
І смерть навколо сієш, сієш, сієш!
Ти проклятий народами в віках,
Кум сатани, лукавому поплічник,
Твій двоголовий і кривавий птах
Разом з тобою виметуть на смітник.
Ти маразматик, а в мізках – лайно!
Очиці бігають, неначе у повії.
Ти політичний труп уже давним-давно,
І Україна попіл твій розвіє!
