Кружляє зажурено листя,
В садок листопад зазирнув.
Калини червоне намисто
Шепоче, що жовтень минув.
Дивлюсь я в засмучене небо
І думи мої теж сумні...
Молю я, зими, ще не треба,
Ще хочеться літа мені!
А сонце блукає у хмарах,
В свинець загорнувся ставок.
І лиш хризантем ніжний спалах
Надиха на мажорний рядок.
Вони не бояться негоди,
І радує очі їх цвіт
З тих чар я нап’юсь насолоди,
І дивом застелиться світ.
Блукає захмарена осінь,
З дощем розливає печаль,
Та скоро зима сивокоса
Шибки розмалює в кришталь.
щира і зворушлива лірика про осінь 
