На сірому ґрунті проклюнулась зелень
І пнеться до сонця крізь браму із хмар.
Плямиста епоха — заквітчані села,
І гордо звучало — як гімн — «хлібодар».
Ланами пройтися могли аж до краю.
Стежини зміїлися поміж колось.
То співи, спитаєте, в полі? у гаю?—
Де праця, там пісня, бо так повелось.
Брели біля ставу, левадою, садом.
Обіч чебреці й голубінь васильків.
Верталась з просапки жіноча бригада —
Навстріч висипав їй гурток дітлахів.
Хоч праця нелегка, у будні і в свято,
З світанку до сяйва далеких зірок,
Та кожний плекав свої мрії крилаті,
Здавалося, щастя від них лиш на крок.
Натруджену молодь звав клуб вечорами —
Зал — музика,танці. Індійське кіно.
В коханні освідчення під яворами,
В кутку забивав хтось козла в доміно…
Минула епоха. І ми тепер інші.
Зачинені клуби. Мов пустка село.
Про працю у полі не пишуться вірші.
Було — проминуло, та не відлягло.
Дуже сподобалось. Дякую, що пишете про той незабутній ностальгічний час, де працювали дорослі і діти і хоч бідніше жили, але дружно працювали і співали... тепер, на жаль, не кожен і сусіда свого знає.
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як же хвилююче написали, Валечко! І я ті дружні та веселі пісні на відкритій машині запам’ятала на все життя! Спочатку було три польові дригади, потім стало дві, згодом одна, а врешті прийшли 90-ті і все сільське життя завмерло...
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже зворушливо, ностальгійно про ті часи. Не легко жили тоді наші батьки, але в ланку чи на ферму доярки їхали з піснями і поверталися також. Чудово написали у вірші.
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я пам*ятаю ті часи. У пошані були люди праці: хлібороби, доярки, свинарки. А потім все відійшло...як наче й не було...Сумно. А вірш чудовий, Валентино!
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Справді часи помінялися і наші згадки для молоді - це минулий вік. А тепер дивляться у небо в пустках сільських димарі, в селі роботи немає, тому всі тікають. А картоплю везуть з Єгипту, в такій родючій землі нічого крім ріпаку не сіють... Всі шукають вигоду. Сумно! Гарний вірш-спомин, Валюшко.
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Такі зворушливі рядки Валюшо!!! Ніби фільм минулого переглянула,в ті часи так і було, в гурті весело і радісно і села жили своїм щасливим життям... тепер ми тільки згадуємо ті дні...
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тоді було багато поганого і було багато хорошого.Його не слід було бездумно відкидати. Дякую