Сьогодні близько бачила я смерть.
Вона стояла біля мого ліжка.
Її обличчя біля мого в чверть-
Зміїне око, блиснула серіжка.
Красива жінка, тільки но чудна,
Під темним капюшоном папільйотки,
І на обличчі трішечки брудна,
На тонкій шії колихались чотки.
-Невже по мене знову ти прийшла?
Справ повно ,ну куди мені в могилу?
-Я привітатись, ти дивлюсь, сумна ,
Згадай, угода наша має силу!
-Так, я про тебе правду розкажу:
Смерть не завжди жахлива і кістлява!
Вона свободу носить в багажу,
Найкращій лікар, страх лише уява...
Була раніш красива, як весна,
І душі світлі в небо проводжала,
Гординя людська... Виникла війна
Така страшна, що й смерть не уявляла...
І брат бив брата, батька мучив син.
А мати доньку не змигнувши вбила.
І вічність з цим, жахливий той спомин,
Тоді шлях в Рай смерть хащами закрила.
Тепер коси замало, щоб пройти,
Забулась , душу як вела до Раю,
Косою той вже шлях не розгрести,
Бульдозер вже стоїть в її сараю!
-Я почекаю, не хвилюйся вже,
Так, пам'ятай , що друзі ми віднині,
Нехай щастить, Бог душу береже,
Я так ціную чесність у людині...
Сказала, і растанула в пітьмі,
Я встала,щоб мерщій вірш записати,
Чи правда, чи наснилося мені -
Дивлюсь мобільник-Смерть(контакт)-набрати...
Оксана Самохліб 2020р.@Kseni Berkeli
Так, смерть це тільки перехід душі з покиданням тіла, що відслугувало їй у цьому житті. Душа безсмертна. Звичайно наші поступки можуть перехід приблизити. Життя не по совісті, аморальність, прокльони вернуться до тебе бумерангом... і таке інше. Вірш надихає думати. Сьогоднішні страждання з за відсутності елементарної розсудливості (хіба що - як обдурити, украсти, сховати). То дійсно розвелося шахраїв і ворюг, що й "коси вже не досить"...
Дякую,дуже влучно кажете! 
