Щоранку сонце золоте
проміння з неба щедро ллє.
А чи ти встиг добро зробить,
не запитає у тебе?
Чи добрі тут діла чи злі?
Чи розкидаєш, чи збереш?
Чи допоможеш ти комусь,
а чи останнє забереш?
Бо ж вдячні сонцю поле й гай,
діброва, річка, джерело.
Радіють ранкам тут щодня,
приймають сонячне тепло.
Скажіть, чи можемо ми так,
як сонце ясне всім світить?
Найвища цінність на Землі –
життя навчитися любить.
Життя великих і малих,
життя безпомічних і злих.
У кожного своє. Це так.
Любов проявиться в ділах.
Часто буває лиш слова…
Запам’ятай: слова святі,
коли цвітуть вони добром.
А без добра - зовсім пусті.
Дай, Боже, щоб слова дзвінкі,
як в соловейка, в голоску.
І всі діла наші рясні,
як зе́рна в хлібнім колоску.
Чудовий вірш! 
