Шурхоче місто, а я згадую Карпати,
Повітря чисте, нас, Яремче, звук пісень,
Вузький місток, етнічний ринок, де гуляти
В гірському затишку хотілось цілий день.
Авто сигналять, а я згадую трембіту,
Її прекрасний, неземний, протяжний спів,
Який, здається, зараз вийде на орбіту,
Крізь тло матерій із невидимих світів.
Шумлять дороги, а я згадую ту річку,
Що ніжно бризками торкалася до ніг,
Як ми на кущик пов'язали нашу стрічку,
Глінтвейн з корицею, красу гірських доріг.
Холодний вітер і дощить, а я в Карпатах,
У тому дні, де сяє сонце для нас двох,
Де наші тіні у багряних вічних шатах
Гуляють стежками між натовпу епох.
***
