Ти впізнаєш мене за особливим почерком,
Коли читатимеш мої старі вірші.
Я червонітиму від сонячного світла і ховатиму очі,
А ти будеш милуватися.
Ми зітремо усе, що було в минулому,
І створимо спільне "колись",
Із м'ятним чаєм і ранковими тостами,
Із затишними обіймами на краю світу.
Мені буде спокійно у тобі розчинятися,
І я нарешті дозволю собі залишитися.
А ти будеш впізнавати мене за старими віршами
І за запахом.
