Цей жах в твоїх розширених зіницях
Поміж безликих і брехливо-ницих,
Що не простягнуть допомоги руку,
Не голубів у небо – чорних круків
І в душі не пускають навіть Бога,
Бо, певно, в них немає ніц святого…
В твоїх зіницях – і війна , і темінь,
Солдатський чобіт і грубезний ремінь,
І кров у янгола вогнем на скронях.
Як горобці, – літають похоронні.
В твоїх зіницях – рай життя і пекло,
В твоїх зіницях…Смеркло…
16 жовтня 2018
(с) Валентина Гуменюк
