Прощавай, "щасливий чоловік",
Хороша сонячна Людино,
Раптово обірвався лік,
Ми знали: любиш Україну …
Не славив знахабнілий трон,
Беріг, як міг, душі руїну,
Десь у Москві серед вікон
Втрачав нещиру батьківщину …
Твоя душа, твої пісні
Десь там плели свої романси,
І образи твої смішні -
Улюблені останні шанси …
Гітара – подруга стара,
Ну як її не обійняти?!
А що в душі була діра,
Так ти старався залатати …
Лише жалів, що час минув,
Багато з нього – все намарно?
Повір … Все встиг … Не обманув.
Те, що зробив – це було ГАРНО !!!
Не жалівся ні на що й ніколи,
Тебе й за це не раз кололи,
Обличчя справжні на екрані,
Це друзі, що прийшли востаннє ... Кажуть: від всіх кудись сховався ...
Ну так, "квітник", а в ньому рай?
Там не один в багно попався -
Болотний цей московський край ...На себе вже давно не схожий
Такий живий театр МХАТ,
Та тут і Бог вже не поможе,
Глупот і зла німий парад ... Прийшли до тебе друзі, учні,
Людині це найбільший дар,
Чиновництву в такому скучно,
Не місце це для тих безда́р ... *світлої пам'яті Андрія МягковаВислів "щасливий чоловік" взято з його останнього фільму.
пішла просто хороша людина ... не слуга, а гордий чоловік
царство небесне
