Жорстокий світ, тобі мене не з'їсти,
Хоч як і клацаєш зубами часом ти.
Та зможу я між сірістю пролізти,
По мосту віри і надії проповзти.
Таке важке і легке все здається...
Де міру справжньості шукати нам, скажи?
Ліворуч серце пристрасно заб'ється,
Праворуч-лиш чуттєві міражи....
Лиш сам на сам щасливим справді є ти!
Лиш ти єдиний, хто почує шепіт зір...
Це зберегти так важко в круголеті
Буденних справ... Та в себе ти повір!
