Військовий прихворів і його через стан здоров*я звільнили з армії. Поки в сім*ї були якісь гроші, поїхав він з дружиною на море, на відпочинок. І якось вони ішли увечері пустинним пляжем і колишній військовий зачепився за щось і упав на пісок. Піднявся він, подивився, за що ж зашпорталась його нога, а то хусточка, звичайна хусточка для носа. Була хусточка сірого кольору і досить таки пожмакана.
- Мені здалося, що я за якийсь великий камінь зачепився, а то хусточка – мовив військовий дружині.
- Трапляється – відповіла дружина – добре , що тут пісок, не забився. Облиш ту хусточку і йдемо.
Але відставник не залишив хусточку, а забрав її собі у кишеню. В готелі він виправ її , висушив і поклав у шафу.
Спогади про відчуття, що зачепився об важкий камінь, а то виявилась хусточка деколи приходили до відставника.
Якось колишній військовий дістав ту хусточку з шафи, розгладив її, потім сів у крісло і накинув хусточку собі на обличчя, бо відчув втому. А коли зняв хусточку з обличчя, то був здивований, бо побачив на ній напис - =липовий мед=.
Відставник пішов на базар , купив там липовий мед і почав потроху вживати його. І через декілька днів відчув у собі приплив сил.
Коли мужчина повернувся з дружиною з моря додому і відвідав лікарів. То ті сказали, що він здоровий, усі колишні недуги минулись.
Мужчина розказав жінці про напис на хусточці
- Так ти все таки підібрав її – мовила дружина – І де ж ті буковки на хусточці.
- Вони зникли, але напис був.
- То хусточка здалась тобі каменем, то з*явився на ній напис, якось дивно та хусточка діє на тебе, або щось з тобою не те – сказала дружина.
- Але ж я ви доровів. Коли почав вживати липовий мед. Про котрий сказала мені хусточка.
- Виздоровів, бо на морі був - мовила дружина.
Але з часом дружина захворіла. Хоч жінка заперечувала, але чоловік умовив її і поклав жінці на обличчя хусточку і на ній, на подив дружини дійсно з*явився напис - =хвоя ялинки=.
Дружина не відмовилась вживати відвар із хвої ялинки і швидко одужала, а напис з хусточки щез.
Життя колишнього військового і його дружини змінилось на краще. Чоловік влаштувався на цивільну роботу і почав заробляти. А коли у їх сім*ї хтось занедужував, то хусточка вказувала чим лікуватись . І завжди допомагало.
Стареньку хусточку мужчина випробував і на рідних, і на своїх знайомих, але написи на хусточці не з*являлись, хусточка чомусь служила тільки мужчині та його дружині.
З часом мужчина відчув, що має тягу до написання оповідань і казок. Чоловік показав свої твори дружині і вона їх хвалила, але видавці були більш строгі, не брались друкувати його книги.
А мужчина кинув роботу і увесь вільний час присвятив написанню творів.
Але пройшов час, твори чоловік знову відніс у редакцію і йому знову відмовили у виданні.
- Та що вони розуміють у літературі ті видавці! – казала жінка – Одне погано будемо жити у злиднях.
- Може і з мене поганий автор – мовив чоловік.
- Та добре ти пишеш – казала дружина- пишеш не гірше за інших, я вже начиталась різних книжок, знаю.
- А ти подивись
І чоловік взяв свій рукопис і поклав на нього хусточку. І рукопис перетворився на сірого кота.
- І ми з чарівною хусточкою і у злиднях! – вигукнула дружина.
- А тепер ще подивись
І чолові накрив хусточкою книгу Шекспіра і та перетворилась на лебедя.
- Ой ! – вигукнула жінка.
А чоловік відчинив вікно і лебідь вилетів у нього і полетів у далечінь.
- Справжні книги повинні ставати птахами, літати по усьому світу, а у мене виходять тільки коти – мовив чоловік.
- Так ти тих білого і чорного котів не підібрав, а це твої книги?
- Так – відповів чоловік дружині.
- Тепер мені зрозуміло чому вони у нас і чому вони так люблять тебе, а ти їх. А що ще може вийти із книги, коли її накрити тією хусточкою.
- Все залежить від книги – відповів чоловік – Може стати книга горобцем, а може мишкою, може орлом, а може ягням, а може і піском, каменем чи ганчіркою, та напевно будь чим чи ким.
- Так кіт же ж краще ніж каменюка, чому ж тебе не друкують?
- Не знаю.
- А я здається знаю. Як помститись всім тим писакам і видавцям.
- Навіщо – заперечив чоловік.
- Бо в них слава. В них гроші , а в нас чарівна хусточка і злидні!
- І що ж ти задумала?
- Скоро у місті книжковий фестиваль, тож я підіймусь на будівлю, в котрій він буде відбуватися і покладу на дах хусточку. От і подивимось, який автор чого вартує. Подивимось скільки там піску і каменів!
- Не роби цього – вмовляв чоловік.
Але дружина зробила задумане. І перетворились фестивальні книги на різноманітних звірів і птахів, камені, рослини і воду, створивши для присутніх на фестивалі переполох.
Про цей випадок говорило усе місто і ЗМІ.
- Що ж ти натворила – говорив чоловік – там же ж декілька людей постраждали від укусів змій і звірів!
- Я не думала, що так трапиться – виправдовувалась жінка.
- Де хусточка?
- От , але вона чомусь стала білою.
Чоловік не впізнав хусточку, вона змінила колір на білий і стала новішою на вигляд
- Це справді ця хусточка?
- Так, повір мені це вона – відповіла жінка.
Чоловік взяв хусточку і направився у лікарню, куди були відвезені постраждалі на книжковому фестивалі. Письменнику вдалось вмовити лікарів на експеримент з хустинкою і коли на хусточці після того як її поклали на обличчя вкушеної змією дівчини , з*явився напис =айвове варення=, а потім напис зник і знову з*явився, але вже інший, коли чоловік поклав хусточку на обличчя іншого постраждалого, то здивовані лікарі запитали
- А справді допоможуть поради цієї хустинки?
- Мене хусточка вилікувала – відповів письменник.
Серед потерпілих у лікарні були і важкохворі і лікарі рішили спробувати на день послухати чарівну хустинку.
І допомогло!
Про те що переполох на фестивалі стався через хустинку чоловік і жінка мовчали.
А хустинка після того, як побувала на куполі будівлі де проводився книжковий фестиваль , змінилась і не лише зовні. Хустинка почала лікувати усіх, а не лише її господарів.
Про те що хустинка може і сказати наскільки хороша є якась книга, письменник також нікому не казав.
З часом, після лікування хусточкою хворих, сама хусточка знову сіріла. І письменник клав хусточку на книги Шекспіра, десь за містом у полі і книги перетворювались на лебедів , котрі відлітали у даль, а сама хусточка знову ставала білою, значить набралась чудодійних сил.
Мужчина і далі відчував тягу до написання книг і писав. І у нього вдома стало вже сім котів, котрих любив він, а вони господаря.
Але дружина не нарікала на котиків, бо завдяки чарівній хусточці в сім*ї стало багато грошей і вдосталь вистачало , щоб прокормити себе і котів.
ID:
908954
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 24.03.2021 09:44:27
© дата внесення змiн: 31.03.2021 10:02:12
автор: artur gladysh
Вкажіть причину вашої скарги
|
