Мій супергерой з іншого часу,
Не цілую його в кутик губ, вітаючись,
Та серце віддам, наче прикрасу,
Хай носить на шиї, пишаючись.
Мій обранець із сонячних променів,
Зіркового сяйва й старих пісень.
Він - один з тих дивних феноменів,
Яскравіших навіть за день...
Мій гірський король з очима весни!
Легенди про нього складатиму...
А ти на прощання мене пригорни,
Що не хочу - більш не вдаватиму.
