А цей твір про любов. Про те, як відчуває її Ваш літературний герой (ЛГ). Себе він відчуває акомулятором, предмет свого кохання - посмішкою. Різні вагові категорії в плані емоційного навантаження. Залишається на відстані прижимаючись всім тілом. Це я прочитала, як неможливість розділити навпіл складений до купи життєвий досвід її і його. І єдина вимога до коханої людини - залишайся живою.
Проблема ЛГ в тому, що він людина іншого рівня сприйняття, а ламає себе, щоб жити по правилах суспільства. Тому і сніг в квітні. Точніше, він звернув увагу, що сніг в квітні.
Цікаво як було з коханням у запорожців? Або у самураїв?
