серцебиття нудну стрекоче сповідь_
кілок з осики поряд з часником_
ця метушня за тріснутим вікном_
на власній мові шепотом говорить,
у сніжно - білому_ увінчана вінком_
>
гачок свідомості встряг у чиєсь минуле_
нічийний погляд вперся рогом в скло_
зникає все_ дурний короткий сон_
скронь перший іній блискавка торкнула,
скрипучий сміх / відлуння / плач / полон_
>
рука блідого янгола тримає
офіру на короткому паску_
десь на узбіччях спаленого раю,
зірвавши в безвість кажанячу зграю,
охляла падає на крижану луску_