Скінчилася війна. Свою «Смуглянку»
Гвардійський полк почав… і рвались ноти…
Співали «старики» та «жовтороті»
Для льотчиків у вічному польоті
І згадували вечори в землянках.
Ішли бої за рідну Україну…
Винищувачі з зорями на крилах
Край від «бубнових» мужньо боронили.
Згасали зорі ген за небосхилом –
Таран… і льотчик разом з «птахом» гинув.
«Ніч місячну» виводить сум оркестру,
І серце тихо крається від жалю:
Бій. Новачки тримають в небі залік.
Не стримує сльозу старий механік –
Знов втрати у «співочого» Маестро.
Скворцов. Смуглянка. Зоя та Маруся.
Ромео… скільки крові тут пролито!
Герої сплять у травах соковитих,
В повітрі їх безстрашне: «Будем жити!»
Живі завмерли в невимовній тузі:
У піднебессі гаснуть зорі друзів…
/За мотивами художнього фільму Л.Бикова «В бой идут одни старики», 1973р./
Дуже дякую! Маринко- цей фільм всерцях усіх людей. Я спогад,про ті жахливі дні...Уміло передані почуття,події,що відбувалися в ті роки. Це як реліквія для предків. Щоби знали,цінили ,не забували...
З Святом Вас!
ЭТОТ ФИЛЬМ ВОШЁЛ В СЕРДЦЕ В 1975 ГОДУ И ОСТАЛСЯ В НЁМ НАВСЕГДА.У ВАС ПОЛУЧИЛОСЬ НЕ ТОЛЬКО КРАСИВО НАПИСАТЬ НО И ЗАЗВЕНЕТЬ НОТАМИ В ДУШЕ ТЕХ КТО ПОЛЮБИЛ ГЕРОЕВ ФИЛЬМА И НЕЗАБЫВАЕТ ИХ НИКОГДА.
СПАСИБО ВАМ ОГРОМНОЕ.С ДНЁМ ПОБЕДЫ.
Дуже дякую! Маринко- цей фільм всерцях усіх людей. Я спогад,про ті жахливі дні...Уміло передані почуття,події,що відбувалися в ті роки. Це як реліквія для предків. Щоби знали,цінили ,не забували...
ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ТЕПЛІ СЛОВА! ЗІ СВЯТОМ!
