Не помічаючи розлуки
Про тебе думати весь час
Я буду згадуючи руки
Яких торкався кожен раз
Згадаю посмішку веселу
Твій сміх, що душу веселить
На серці стане добре й мило
Воно тоді вже не болить
Мені лишается чекати
Та Бога милості просить
Цих днів пустих не помічати
Та час, на жодну мить не зупинить
Проходить день
Ніч тихо наступає
Хвилини тягнуться немовби нам на зло
І образ твій у пам’яті спливає
А серце плаче….
Бо сумує так воно
