назбирала голок в післямісячну ніч
ошелешена шепотом врода_
озирається на ляльковода,
що лишився чекати опріч_
>
навтішався_ забув де подів
хрестовину, що смикала струни_
це згорілі дерева чи руни_
ці зірки – очі мертвих богів_
>
по вовчиці слідах навпростець
тіло жриці / душа кровопивці_
на межі вороття чорнобривці,
жовті вікна_ рубцем на рубець_
>
по кімнаті_ з кутка у куток
наче маятник білий до ранку_
ляльковод на розсохлому ґанку,
щось правічне ритмує під крок_
