Безкрайність - твоя природа
В мовчанні твій голос чути
Але ти втрачаєш себе
Коли хочешь с кимось бути
Шукаєш чогось назовні
Примарам вдивляєшься в очі
Туманом , вони цілують
Твої прохолодні ночі
А ти все чекаєш на долю
В думках кольорових мариш
Безцінного часу ресурси
Безцільно чужинцям дариш
Народжуєш власні мрії
Які тільки можуть вбивати
Але тобі, що до цього
Ти ж хочеш когось - кохати
Кохати, бо так навчили
Кохати, бо то так треба
Кохати, бо ти нікчема
І в інших існує потреба
Вже смішно про це писати
Та трохи є сум від того
Що в пошуках чогось вічного
Себе не шукаєш самого
