Падав сніг, засипаючи справи й турботи,
Малювання слідами людськими примар.
Падав сніг, як пухнастії білії ноти
Пісні феї зими, що пливла із-за хмар.
Падав сніг, як колись у щасливім минулім,
Засипаючи я́ми життєвих доріг,
Де колись ми шукали в трьох соснах зозулю,
Черевики зносивши, мов юність зорі.
Падав сніг і наповнював світ тишиною,
Засипав всі уламки любові і втрат.
Падав сніг, ніжно душ доторкнувшись струною...
Вже були ми спокійні й терплячі в стократ.
Падав сніг і легкий, нам на диво, і чистий,
Ніби пір'я біленьке із янгольських крил.
Падав сніг, як нестертих думок часом, змісту.
Лікував наші душі красою із мрій.
(Вільний переклад вірша Ірени Буланової
Падал снег... засыпая дела и заботы,
И рисунок людских торопливых следов...
Падал снег... как пушистые белые ноты
Зимней песни, плывущих на юг облаков.
Падал снег... как когда-то давно — в нашем прошлом...
Засыпая ухабы житейских дорог...
Где когда-то бродили в трёх соснах на ощупь,
Износив свою юность, как пару сапог.
Падал снег... наполняя весь мир тишиною,
Засыпая осколки любви и потерь...
Падал снег... и нас делал нежнее душою,
Терпеливей, спокойней и чище теперь.
Падал снег... удивительно лёгкий и чистый,
Словно белые пёрышки с ангельских крыл...
Падал снег... как не стёртые временем мысли...
Падал снег... и красой своей души лечил. )
Чудовий оригінал і чудовий переклад, близький до змісту, який відтворює усі нюанси почуттів автора.
