Жінка і війна.Здається не сумісні ці поняття,
Бо жінка в світ прийшла, щоби любити,
Сади плекать, народжувати діток і кохати,
Але у всі часи доводилось їй землю боронити.
О!Скільки мудрості в тобі, вкраїнська жінко!
Скільки відваги, мужності, розсудливості й сили,
Ти на свої тендітні плечі все звалила:
Роботу, дім, дітей й долю країни.
Буває важко.Так, буває важко,
Але нікому ти не скаржишся ніколи
Ось на таку свою нелегку долю,
Не нарікаєш й не питаєш нащо.
Треба, значить ти береш у руки зброю,
Хоча мали б вони гойдать колиску,
Дитя притиснуть до грудей так близько,
Ти ж прикриваєш від біди собою
Весь світ, здається, наче діток пташка,
Твоя любов земна його врятує,
Без тебе було би, ой як важко.
Але Господь молитви наші чує
Й дарує нам бабусь, матусь, коханих,
Сестер і внучок, донечок та подруг.
І кожна з них, мов Ангел-охоронець,
Прошу, цінуймо їх жіночий подвиг.
ID:
942130
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 11.03.2022 09:31:41
© дата внесення змiн: 11.03.2022 09:31:41
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський
Вкажіть причину вашої скарги
|
