Який же гарний, правда, у нас вийшов
цей спектакль: трагедія, драма.
Успішний він був поміж нас,
й не потрібна була реклама,
давай лиш додамо романс?
Звучать фанфари й роздвигаються завіси -
на сцені тільки я і ти.
Ми головні герої й лиш одні діячі,
потрібно лише сцену перейти.
Такі відверті у нас глядачі.
Лиш ступи крок, крок на зустріч мені -
вистріл в скроні і падаю я.
Та навколо немає смутку. Так і потрібно.
Забудьте всі моє ім'я,
все одно воно хибне.
Встеліть квітами - трояндами - всю сцену,
бо герой там буде вже один.
Принесіть ті троянди мені на могилу,
хоч зів'януть вони через часоплин -
я відчую їх стомлену силу.
19.06.2022
Вважають, що Шекспір - майстер трагедії, а у Вас виходить не гірше! У фіналі вона повинна голосити над трупом і каятися, а публіка повинна ридати і кидати квіти на сцену!
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00