Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Васильєва (Лєгостаєва): Новою емблемою Дніпра для мене тепер став цей рудий пес, що втратив родину… - ВІРШ
Новою емблемою Дніпра для мене тепер став цей рудий пес, що втратив родину…
На уламках розбитої хати,
На камінні, на купі речей,
Пес рудий, пес старий, волохатий
виє вголос… не зводить очей
Від того, що лишилось від дому,
Де він мирно з хазяйкою жив,
Не зробив він щось злого нікому,
Дуже віддано людям служив.
А тепер ані їсти ні пити…
З цього місця нікуди не йде,
Де хазяйка і де її діти?
Під завалами може знайде?
Він не Хатіко, тільки вірніше
Не знайти в цьому світі душі,
Він чекатиме й далі не гірше,
Бо не може їх тут залишить.
Ніч палає загравами згарищ,
Попіл легко в повітрі летить,
Але відданий людям товариш
Сторожує ,що хочеться вить…
29.09.2022́
́Десь теж мав схожий віршик, але про півника, в якого розбомбили обійстя((( І про що тільки ми мусимо писати((..
сталась за 3 км від мого дому, то відчули всі той приліт. 
Котру ніч атакують нас, та мусимо бути сильними...
