Уявний світ правдивіший за дійсність достеменну,
Яку ми звикли відчувати у пітьмі,
Сприймаючи фактичність хибну за справде́шність денну.
Та стрижень істини стухає ув імлі –
Брудної муті, що з частинок пилу, диму, гарі...
Зжирає сіру масу мозку каламуть.
Властивість світу сприйняття ґрунтується в примарі,
Яка спотворюючи існування суть,
Блюзнірством опановує простори розуміння.
Мара́ вібруючи на певній частоті,
Приспала внутрішнє знання, уроджене сумління,
Які сприяти мають духа чистоті,
Щоб думи квітли відображенням долин небесних,
Де гнізда ластівками в'ють в серцях чуття,
Прозорі сутності краси обрали форм тілесних
Для втілень обрису сакрального буття...
Уявний світ цнотливіший за дійсність, ілюзо́рна
Яка насправді в нашім світосприйнятті.
Свої уявлення про світ складаючи сенсорно,
Ми певно справжні у своєму мріятті́...
13.03.2020
–––––––––––––––––
За ілюстрацію взята
картина Жозефіни Волл
–––––––––––––––––
