Чи може людина наказати землі:
"Земле, Квітку зрости!"?
Посеред літа, посеред зими?
Може, якщо буде зерно...
Та чи проросте воно...
Від людської руки?
Тільки Той Хто Землю Створив,
Той, хто все життям наділив,
Має владу сказати: "Рости!"
Посеред літа, посеред зими...
"Посеред зими, квітко, рости!
Синім і жовтим...
Чуєш? Живи!"
Ніщо не пошкодить тобі.
Мороз і вітер в Його руці!
А Він Говорить "Жива, Живи"!
Квітко тендітна, серце гаряче
Бог Створив Тобі!
Україно - квітко посеред зими!
Ти Жива ще, Бо Сказав тобі Бог: "Живи"!
Подивись які дули вітри,
Подивися як град нищив твій цвіт, твої листки...
Він Плакав, коли мороз обпалив твої пелюстки...
Та тільки міцніші стали вони!
О, Квітко тендітна, Довірся Тому Хто Сказав тобі:
"Живи!"...