Коли закінчиться війна
Візьму снопи й піду на прощу,
Де молитви гріхи полощуть
І де закінчиться вина.
Загляну в очі всім святим
І сяду з Богом на порозі,
Пшениця ляже на дорозі
Під ноги янголам живим.
Їх вкриють стиглі колоски -
Людського зерня світлі душі,
В них зацвітуть барвінком ружі,
Би замаїти колискИ.
І колисатимуться дУші,
Під спів дощів у косовиць
І образИ із світлих лиць,
Любов свята обсушить.
Набухне веснами лоза
ДосхОчу витканого раю,
У кронах сонячного гаю
Впаде на землю сном гроза.
І там закінчиться вина -
Де молитви гріхи полощуть,
Несу снопи на вічну прощу
Там, де закінчиться війна...